- блакитний
- [блаки/тнией]
м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
блакитний — а, е. Небесно голубого кольору; голубий … Український тлумачний словник
блакитний — (небесно блакитного кольору), голубий; лазуровий, лазурний поет.; небесний (перев. про колір, відтінок); бірюзовий (кольору бірюзи); аквамариновий (кольору аквамарина); барвінковий (кольору квітів барвінку) … Словник синонімів української мови
Блакитний — іменник чоловічого роду, істота псевдонім … Орфографічний словник української мови
блакитний — прикметник … Орфографічний словник української мови
жовто-блакитний — а, е. Який поєднує в собі жовтий та блакитний кольори. Національні кольори України та деяких інших країн світу. Жовто блакитні прапори … Український тлумачний словник
зеленувато-блакитний — а, е. Блакитний із зеленуватим відтінком … Український тлумачний словник
небесно-блакитний — а, е. Колір якого нагадує небесну блакить … Український тлумачний словник
біло-блакитний — прикметник … Орфографічний словник української мови
білувато-блакитний — прикметник … Орфографічний словник української мови
блідо-блакитний — прикметник … Орфографічний словник української мови